Вгору

Що таке благодійність очима дитини.

24.06.2013 14:20


Що таке благодійність очима дитини.

Для початку давайте замислимось ми, дорослі люди, що таке благодійність? Деякі можуть про це говорити годинами, підвівши очі до небес і нічого по суті не роблячи. Деякі створюють фонди, спілки, які не працюють, а, припустимо – просто мають з цього свої дивіденди. В нас, дорослих, все дуже завуальовано і ускладнено. Але ж ми ускладнюємо прості речі! Елементарно, правдиво, з рукою на серці можна сказати двома, просто двома словами, що таке благодійність. Це – блага дія. Це – добрі поступки нас, дорослих і таких досвідчених.

Дуже часто ми дивимось і дивуємось, наскільки щирими є діти, чи не правда? Сльози – справжні, радість та захоплення – непідробні. Як ми тішимось цим емоціям! А все тому, що вони просто справжні. І ще не викоренилось в нас те таке  дитяче почуття, коли ти радієш з того, що комусь добре поряд із тобою. В дітей це все ще є не оскверненим, тендітним і тому таким необхідним.

Будь-якій дитині, чи то вона в благонадійному середовищі, чи ні, потрібні досить елементарні речі. Навіть дитинка, яка росте не десь в інтернаті, а звичайній, середньостатистичні благополучній сім’ї, потрібна любов і розуміння від батьків, від оточуючих дорослих – вчителів, лікарів,чи просто перехожих…

Давайте проведемо експеримент,вставши на місце маленької людини. Спробуємо поговорити мовою дитини.

« Мені так подобається вчитися у цій школі! Вона – найкраща, і вчителька моя, як друга мама!» Або «Я сам це зроблю, тому що мене цьому навчили мої любі бабуся і дідусь». «Мені незнайома жінка на вулиці допомогла порадою, коли я вже й не знала куди звертатись, не могла знайти потрібно вулицю і вона мені посміхалась!». «Мама казала, що мені вилікуватись допомогли добрі люди з казки»…. Таких прикладів можна наводити безліч. Діти вміють радіти, і повірте – вміють цінувати добро. Вони підсвідомо, нічим ще не засміченим розрізняють оте саме – благу нашу дію.

Здавалося б, просте слово «благодійність» для дитини – це цілий світ добра і світла, де її оберігають від страхів та незгод. Для цього і є ми, дорослі, які повинні розуміти, що у структурах, які займаються допомогою діткам, повинні знаходитись тільки ті люди, які вміють любити їх і творити для них добро.

І ще одне.

Дорослі, давайте інколи будемо дітьми. Нехай в нас залишиться що щось неповторне і СПРАВЖНЄ!